Що таке синдром подразненого кишечника?
Це поширене захворювання, яке спричиняє різноманітні симптоми, зокрема:
- біль у животі;
- діарею та/або закреп;
- здуття живота;
- надмірне газоутворення;
- спазми.
Тяжкість перебігу синдрому подразненого кишечника (СПК) може бути різною. У когось симптоми з’являються періодично та спричиняють лише незначний дискомфорт. В інших щоденні порушення роботи кишечника можуть бути настільки вираженими, що СПК впливає на здатність працювати, спати та насолоджуватися життям.
Симптоми можуть змінюватися з часом. У людини можливі виражені прояви протягом кількох тижнів, після чого самопочуття може залишатися добрим місяцями або навіть роками.
Більшість людей не позбуваються СПК повністю. Водночас цей розлад не пов’язаний з іншими захворюваннями, не переходить у коліт і не підвищує ризик раку товстої кишки.
СПК зазвичай починається в дорослому віці та вдвічі частіше трапляється у жінок, ніж у чоловіків. За оцінками, від 10% до 20% населення планети мають СПК, проте близько половини людей із цим станом ніколи не звертаються по медичну допомогу.
СПК також називають: подразнена товста кишка, спастична товста кишка, слизовий коліт, функціональне захворювання кишечника.
Що викликає синдром подразненого кишечника
Фахівці виявили низку чинників, які можуть пояснювати виникнення симптомів і допомагати краще їх контролювати. У частини пацієнтів прояви СПК пов’язані зі спазмами м’язів товстої кишки, тоді як в інших спостерігається підвищена чутливість нервових закінчень травної системи, через що звичний дискомфорт відчувається значно інтенсивніше. Хоча точна причина захворювання залишається невідомою, вважається, що важливу роль можуть відігравати стрес, прийом антибіотиків і надмірний ріст бактерій у кишечнику.
- Психологічні чинники
Головний мозок і кишечник тісно взаємопов’язані. Думки та емоції можуть провокувати симптоми з боку травної системи, а стан кишечника, своєю чергою, впливає на психологічне самопочуття. Стрес здатний посилювати кишкові скорочення та підвищувати чутливість. Досі не встановлено, чи є стрес і психологічні чинники причиною СПК, чи вони розвиваються як його наслідок. Водночас відомо, що люди зі СПК частіше мають підвищений рівень стресу й тривожності, а емоційне напруження може погіршувати перебіг захворювання. У пацієнтів зі СПК також частіше спостерігаються симптоми депресії та тривожних розладів порівняно з людьми без цього діагнозу. Крім того, СПК частіше трапляється у тих, хто зазнав психологічних травм у дитинстві.
- Антибіотики
Травний тракт людини містить трильйони бактерій, вірусів і грибів, які разом називають кишковою мікробіотою (або кишковою флорою). Ці мікроорганізми виконують важливі функції, зокрема беруть участь у травленні та роботі імунної системи. Під час прийому антибіотиків для лікування бактеріальних інфекцій препарати знищують не лише патогенні, а й корисні бактерії. Повторні курси або тривале застосування антибіотиків можуть змінювати склад кишкової мікробіоти таким чином, що порушується нормальна функція товстої кишки. Деякі дослідження за участю тварин і людей свідчать, що такі зміни в окремих випадках можуть сприяти розвитку СПК. Водночас результати досліджень не є однозначними, тому потрібні подальші наукові дані.
- Надмірний бактеріальний ріст
У частини людей зі СПК виявляють надлишкову кількість бактерій у тонкій кишці — стан, відомий як синдром надмірного бактеріального росту в тонкій кишці (СНБР). У таких випадках часто спостерігаються типові для СПК симптоми: здуття живота, закрепи, біль у животі та діарея.
Наразі не доведено, що СНБР є безпосередньою причиною СПК, проте люди зі СПК частіше мають позитивні результати тестів на СНБР. Деякі дослідження також показали, що симптоми СПК можуть зменшуватися після лікування антибіотиками, спрямованого на бактерії тонкої кишки.
Оцінки поширеності СНБР серед людей із діагнозом СПК різняться, однак за даними досліджень, цей показник може сягати до 20%. У наукових дослідженнях СНБР діагностують за допомогою дихального тесту, який вимірює гази, що утворюються під час розщеплення організмом цукрів, таких як глюкоза та лактулоза. Проте точність і надійність цього методу діагностики залишаються предметом наукових дискусій.
Симптоми СПК
У людей із СПК можуть спостерігатися деякі або всі з наведених симптомів:
- біль у животі (від легкого до сильного);
- дискомфорт або спазми, що зазвичай зменшуються після дефекації;
- періоди діареї або закрепу, або чергування цих станів;
- здуття живота, підвищене газоутворення, відчуття розпирання;
- наявність слизу у випорожненнях;
- відчуття неповного випорожнення кишечника.
Хоча симптоми можуть змінюватися з часом, у кожної людини формується свій типовий «малюнок» перебігу: у когось переважає діарея, у когось — закреп, а в інших — біль у животі без суттєвих змін частоти випорожнень.
Діагностика СПК
Специфічного тесту на СПК не існує. Лікар встановлює діагноз за наявності типових симптомів і після виключення інших захворювань зі схожими проявами.
Лікар з’ясовує анамнез і характер симптомів, проводить огляд, оцінює чутливість живота та розміри внутрішніх органів. Також звертається увага на наявність підвищеної температури тіла або втрати маси тіла. За наявності цих ознак імовірні інші захворювання, а не СПК.
За потреби можуть бути призначені обстеження для виключення інших причин симптомів:
- аналізи крові;
- аналіз калу (на кров та ознаки інфекції);
- ректороманоскопія — огляд прямої та дистальної частини товстої кишки гнучким ендоскопом;
- колоноскопія — огляд усієї товстої кишки.
Лікар може рекомендувати тимчасово виключити певні продукти з раціону на строк до трьох тижнів, щоб з’ясувати, чи впливає харчування на симптоми (наприклад, при підозрі на непереносимість лактози).
Тривалість
СПК може турбувати протягом усього життя. Симптоми можуть з’являтися і зникати, тривати день, тиждень або місяць. Зміни харчування та, за потреби, медикаменти допомагають зменшити їх частоту й вираженість.
Профілактика
Оскільки причина СПК невідома, запобігти його виникненню неможливо. Після встановлення діагнозу зменшити симптоми допомагають зниження стресу та корекція раціону.
Лікування СПК
Зміни харчування часто суттєво покращують стан. Підбір оптимального раціону може потребувати часу.
Можливі харчові тригери:
- капуста, броколі, бобові та інші газоутворюючі продукти;
- кофеїн;
- алкоголь;
- молочні продукти;
- жирна їжа;
- сирі фрукти;
- продукти із сорбітом (штучним підсолоджувачем).
Важливе також те, як людина їсть. Великі порції можуть провокувати спазми й діарею, тому краще харчуватися частіше й меншими об’ємами. Швидке вживання їжі сприяє заковтуванню повітря та метеоризму.
Клітковина допомагає, особливо при закрепах. Її слід додавати поступово, оскільки спочатку може посилитися газоутворення. Джерела: овочі, фрукти, цільнозернові продукти. Можуть рекомендуватися добавки клітковини (метилцелюлоза, псиліум).
Медикаментозне лікування
При СПК із переважанням діареї можливі:
- протидіарейні засоби (лоперамід, дифеноксилат);
- спазмолітики (дицикловерин);
- препарати для зменшення болю (амітриптилін, дезипрамін);
- алосетрон — лише для жінок із тяжким перебігом і за суворими показаннями.
При СПК із закрепами основою є клітковина та достатнє споживання рідини. За потреби застосовують осмотичні проносні (лактулоза), а також:
- любіпростон;
- лінаклотид;
- плеканатид.
Ці препарати підвищують секрецію рідини в кишечнику та полегшують дефекацію.
Методи зниження стресу (майндфулнес, медитація, йога) та когнітивно-поведінкова терапія також можуть бути дуже ефективними.
Коли звернутися до лікаря
Негайна консультація потрібна при:
- раптовому посиленні симптомів;
- незрозумілій втраті маси тіла або підвищенні температури;
- крові у калі;
- болю в животі з блюванням, запамороченням чи непритомністю;
- болю або діареї, що будять уночі.
Прогноз
СПК є хронічним станом, проте більшість людей можуть суттєво зменшити симптоми завдяки змінам харчування, зниженню стресу та, за потреби, медикаментозному лікуванню.
Першоджерело:
1. https://wwhttps://www.health.harvard.edu/healthbeat/whats-causing-your-ibs