Наукові дані свідчать про існування кількох факторів, які підвищують ризик розвитку колоректальних поліпів або колоректального раку.
Втім, варто зауважити, що наявність одного або навіть кількох факторів ризику не означає, що захворювання обов’язково виникне. І навпаки — деякі люди, у яких розвивається хвороба, можуть не мати жодного відомого фактора ризику.
Фактори ризику, які можна змінити
Багато чинників способу життя пов’язані з колоректальним раком. Понад половина випадків цього захворювання пов’язані з факторами ризику, які можна змінити.
- Надмірна маса тіла
Якщо ви маєте надмірну масу тіла (надлишкова вага або ожиріння), ризик розвитку колоректального раку та смертності від нього зростає. Надлишкова вага підвищує ризик у всіх, але зв’язок є сильнішим у чоловіків. Досягнення та підтримання здорової ваги може допомогти знизити ризик.
- Цукровий діабет 2 типу
Люди з цукровим діабетом 2 типу частіше хворіють на колоректальний рак, ніж люди без діабету. Вчені припускають, що це може бути пов’язано з підвищеним рівнем інсуліну. Обидва стани мають спільні фактори ризику (зокрема надмірну вагу та низьку фізичну активність), але навіть з урахуванням цього ризик у таких пацієнтів залишається підвищеним. Крім того, після встановлення діагнозу прогноз у них зазвичай менш сприятливий.
- Деякі типи харчування
Тривале вживання великої кількості червоного м’яса (яловичина, свинина, баранина, печінка) та переробленого м’яса (сосиски, ковбасні вироби) підвищує ризик колоректального раку. Під час приготування м’яса за дуже високих температур (смаження, запікання на грилі) утворюються хімічні сполуки, які можуть підвищувати ризик розвитку раку.
Низький рівень вітаміну D у крові також може підвищувати ризик.
Здорове харчування з великою кількістю фруктів, овочів і цільнозернових продуктів, а також обмеження або уникнення червоного й переробленого м’яса та солодких напоїв, асоціюються зі зниженням ризику.
- Куріння
Люди, які тривалий час курять, мають вищий ризик розвитку та смерті від колоректального раку. Куріння також підвищує ризик утворення поліпів у товстій кишці. Воно є відомою причиною раку легень, але пов’язане і з багатьма іншими видами раку.
- Вживання алкоголю
Колоректальний рак пов’язаний із помірним і значним вживанням алкоголю. Навіть невеликі дози можуть підвищувати ризик. Рекомендовано уникати вживання алкоголю. Якщо ж людина його вживає, слід обмежитися 2 порціями на день для чоловіків і 1 порцією для жінок.
Фактори ризику, які неможливо змінити
- Вік
Ризик колоректального раку зростає з віком. Він може виникати й у молодих людей, але значно частіше після 50 років. Водночас останніми роками спостерігається зростання захворюваності серед осіб молодших 50 років, і причини цього поки що не до кінця зрозумілі.
- Стать
Чоловіки з колоректальним раком частіше помирають від нього, ніж жінки. Причини цього до кінця не з’ясовані. У жінок частіше розвивається рак правих відділів товстої кишки, особливо після менопаузи.
- Холецистектомія
У людей, яким видалили жовчний міхур, незначно підвищений ризик раку правих відділів товстої кишки. Причини цього остаточно не встановлені, дослідження тривають.
- Особистий анамнез поліпів або колоректального раку
Наявність аденоматозних поліпів (аденом) підвищує ризик розвитку колоректального раку, особливо якщо поліпи великі, численні або мають ознаки дисплазії.
Також, якщо у вас вже був колоректальний рак, навіть після повного видалення пухлини, підвищується ризик розвитку нових пухлин у інших відділах товстої чи прямої кишки, особливо якщо перший рак виник у молодому віці.
- Запальні захворювання кишечника
При запальних захворюваннях кишечника (виразковий коліт або хвороба Крона) ризик підвищується.
Ці стани характеризуються тривалим запаленням товстої кишки. З часом, особливо без лікування, може виникати дисплазія — зміни клітин, які ще не є раком, але можуть ним стати. Таким пацієнтам зазвичай рекомендують починати скринінг раніше та проходити його частіше.
Важливо пам’ятати, що синдром подразненого кишечника (СПК) не підвищує ризик колоректального раку.
- Променева терапія в ділянці живота або таза
Якщо в минулому ви проходили променеву терапію в ділянці живота або таза, ризик колоректального раку зростає. Це особливо актуально для тих, хто отримував лікування в дитинстві.
Деякі дослідження показують, що чоловіки після променевої терапії через рак простати можуть мати підвищений ризик раку прямої кишки. Однак сучасні методи опромінення є точнішими, і їхній вплив ще вивчається.
- Сімейний анамнез
Більшість випадків колоректального раку виникає у людей без сімейного анамнезу. Проте приблизно у кожного третього пацієнта є родичі з цим захворюванням. Ризик підвищується, якщо хворів близький родич (батьки, брати, сестри, діти), особливо якщо діагноз був встановлений у віці до 50 років або якщо таких родичів кілька.
Причини можуть бути пов’язані як зі спадковістю, так і з факторами середовища. Наявність у родичів аденоматозних поліпів також підвищує ризик.
- Спадкові синдроми
Близько 5% випадків колоректального раку пов’язані зі спадковими генетичними мутаціями. Найпоширенішими є синдром Лінча та сімейний аденоматозний поліпоз (FAP).
- Синдром Лінча
Найпоширеніший спадковий синдром. Спричинений мутаціями в генах репарації ДНК (MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, EPCAM). Рак зазвичай виникає у молодшому віці, частіше у правих відділах товстої кишки. Поліпів небагато, але ризик раку протягом життя може досягати 50%.
У жінок також значно підвищений ризик раку ендометрія. Можливі й інші види раку (яєчників, шлунка, підшлункової тощо).
- Сімейний аденоматозний поліпоз (FAP)
Спричинений мутацією гена APC. Характеризується утворенням сотень або тисяч поліпів уже в підлітковому віці. Без лікування рак майже неминучий до 40 років. Також підвищується ризик розвитку раку шлунка, тонкого кишечника, підшлункової залози, печінки та деяких інших органів
Існують підтипи (ослаблений FAP, синдром Гарднера, синдром Турко).
- Рідкісні спадкові стани:
Синдром Пейтца-Єгерса: у пацієнтів з цим спадковим захворюванням спостерігаються веснянки навколо рота (а іноді й на руках і ногах) та особливий тип поліпів, які називаються гамартомами, у травному тракті. У них значно підвищений ризик розвитку колоректального раку, а також інших видів раку, таких як рак молочної залози, яєчників та підшлункової залози. Зазвичай їх діагностують у молодшому віці. Цей синдром спричинений мутаціями в гені STK11 (LKB1).
Поліпоз, асоційований із MUTYH: у пацієнтів з цим синдромом розвивається багато поліпів товстої кишки. Вони схильні до злоякісного переродження, якщо їх не спостерігати ретельно за допомогою регулярних колоноскопій. Також у них підвищений ризик розвитку інших видів раку шлунково-кишкового тракту, молочної залози, яєчників, сечового міхура та щитовидної залози. Цей синдром спричинений мутаціями в гені MUTYH (який бере участь у репарації ДНК та виправленні будь-яких помилок) і часто призводить до раку в молодшому віці.
Муковісцидоз: це спадкове захворювання, при якому клітини деяких органів тіла виробляють слиз, який є густішим і липкішим, ніж зазвичай. Це може призводити до порушень функції органів, особливо легень та підшлункової залози. Завдяки покращенню медичної допомоги люди з МВ живуть довше, проте встановлено, що пацієнти з МВ мають підвищений ризик розвитку колоректального раку, який зазвичай виникає у значно молодшому віці, ніж у людей без цього захворювання. Ризик розвитку колоректального раку ще вищий у людей, які перенесли трансплантацію органів, наприклад, трансплантацію легень. МВ викликається мутаціями в гені CFTR.
Усі перелічені стани підвищують ризик колоректального раку, часто у молодшому віці.
Оскільки багато з цих синдромів пов’язані з раннім розвитком раку, важливо своєчасно їх виявляти. Це дозволяє лікарям рекомендувати ранній скринінг та профілактичні заходи.
Джерело: https://www.cancer.org/cancer/types/colon-rectal-cancer/causes-risks-prevention/risk-factors.html