Примітка: ця стаття призначена для пацієнтів та широкої аудиторії. Медичні терміни подано у спрощеній та адаптованій формі, щоб полегшити розуміння інформації. Текст не є професійною рекомендацією для медичних працівників.

 

Поліп товстої кишки — це невелике скупчення клітин, що утворюється на слизовій оболонці кишки. Більшість поліпів є нешкідливими. Проте з часом деякі з них перероджуються у колоректальний рак, який на пізніх стадіях може бути смертельним. 

Найпоширенішим видом передракових поліпозних утворень є аденоматозні поліпи, або аденоми. Оскільки саме цей тип поліпів найчастіше перетворюється на колоректальний рак, лікарі рекомендують їх своєчасне видалення, щоб запобігти збільшенню або злоякісній трансформації. 

Поліпи товстої кишки можуть виникати у будь-якої людини, і ризик їх появи зростає з віком. Імовірність розвитку колоректального раку також підвищується, якщо у вас є зайва вага, ви палите, уже мали поліпи раніше або якщо у родині були серйозні поліпи чи колоректальний рак. 

Поліпи в кишечнику зазвичай не проявляють себе симптомами. Тому так важливо проходити регулярні скринінгові обстеження, адже поліпи, виявлені на ранньому етапі, зазвичай можна безпечно і повністю видалити. Регулярне скринінгове обстеження є найефективнішим методом профілактики колоректального раку.

 

Види поліпів

Лікарі поділяють поліпи товстої кишки на дві групи: непухлинні (неракові) та пухлинні (передракові). 

 

Неракові поліпи

Непухлинні поліпи загалом вважаються безпечними. До них належать:

  • Гіперпластичні поліпи. Один із найпоширеніших типів, що часто виникає  в нижньому відділі товстої кишки та прямій кишці. Зазвичай невеликі і майже не перероджуються у рак.
  • Запальні поліпи. Часто зустрічаються у людей із запальними захворюваннями кишківника, такими як хвороба Крона чи виразковий коліт. Їх також називають псевдополіпами. Самі по собі вони не перероджуються у рак, але свідчать про хронічне запалення товстої кишки, що підвищує загальний ризик розвитку раку.
  • Гамартоматозні поліпи. Складаються зі звичайної тканини, що росте хаотично. У дітей один поліп зазвичай вважається нешкідливим і може зникнути самостійно. Проте при множинних поліпах, як це спостерігається при синдромі ювенільного поліпозу, ризик розвитку раку підвищується. Поліпи Пейтца-Єгерса — ще один тип поліпів, який зустрічається при рідкісному генетичному синдромі і пов’язаний із підвищеним ризиком раку. Гамартоматозні поліпи, які пов’язані з мутаціями в гені PTEN (ген-супресор пухлин, який допомагає контролювати ріст і поділ клітин) спостерігаються при синдромі Ковдена, також можуть підвищувати ризик раку.

 

Передракові поліпи

Пухлинні поліпи частіше перероджуються у рак. До них належать:

Аденоми, або аденоматозні поліпи. Це найчастіші пухлинні поліпи. До них відносяться:

  • Тубулярні аденоми. Це найпоширеніший тип, з найнижчим ризиком переродження у рак.
  • Тубулярно-ворсинчасті аденоми. Поєднують характеристики тубулярних і ворсинчастих аденом і несуть підвищений ризик злоякісного переродження.
  • Ворсинчасті аденоми. Найменш поширений тип аденом, але мають найвищий ризик злоякісного переродження, особливо при великих розмірах.

 

Зубчасті поліпи. Це поліпи, які мають специфічний механізм переродження у рак. До них відносяться:

  • Сидячі зубчасті ураження. Плоскі поліпи, що зазвичай з’являються у правій частині товстої кишки. Їх складно виявити під час колоноскопії, а при великих розмірах або аномальному рості клітин вони можуть переродитися у рак. Їх ще називають сидячими зубчастими поліпами або аденомами.
  • Традиційні зубчасті аденоми (TSA). Це рідкісні поліпи, які зазвичай знаходяться в лівій частині товстої кишки. Однозначно вважаються передраковими і завжди видаляються при виявленні.

 

Симптоми

У більшості людей поліпи не викликають симптомів, тому так важливо проходити обстеження. Поліпи часто знаходять під час звичайного скринінгу на рак товстої кишки.

Симптоми, які сигналізують про необхідність звернення до лікаря, включають:

  • Зміни у випорожненнях. Тривалий запор або діарея, що тривають понад 7 днів, можуть свідчити про наявність великого поліпа товстої кишки або колоректального раку. Проте подібні симптоми можуть виникати й при інших хворобах.
  • Зміни кольору стільця. Кров у стільці може  проявлятися у вигляді червоних смуг або надавати стільцю чорного забарвлення. Зміна кольору також може бути спричинена певними продуктами, ліками або харчовими добавками.
  • Слиз у стільці. У нормі стілець може містити невелику кількість слизу.  Слиз — це желеподібна речовина, що виділяється кишківником для захисту та зволоження його стінок. Проте слід звернутися до лікаря, якщо ви помічаєте збільшену кількість слизу у стільці. Сам по собі слиз зазвичай не є підставою для медичних обстежень, але важливо звертати увагу, якщо він супроводжується іншими симптомами.
  • Анемія через дефіцит заліза. Поліпи можуть кровоточити непомітно, і кров у стільці не завжди видно. Хронічна кровотеча може призвести до нестачі заліза, що проявляється втомою та задишкою. 
  • Біль. Великий поліп товстої кишки або рак можуть частково блокувати кишківник, що призводить до спазмів і болю в животі.
  • Ректальна кровотеча: може свідчити про поліпи або рак товстої кишки, а також про інші патології, як-от геморой чи маленькі тріщини ануса.

 

Коли необхідно звертатися до лікаря

Потрібно звернутися до лікаря, якщо у вас:

  • Болить живіт.
  • Є кров у випорожненнях.
  • Зміни у випорожненнях тривають понад тиждень.
  • Ви втрачаєте вагу без зусиль.

Регулярний скринінг на колоректальний рак рекомендовано, якщо:

  • Вам 45 років або більше.
  • Вам менше 45 років, але у вас є хвороби або випадки раку в сім’ї, що підвищує ризик колоректального раку.

 

Причини виникнення поліпів 

Фахівці не визначили єдиної причини виникнення поліпів товстої кишки. Вони утворюються, коли стандартний процес росту та відновлення клітин у товстій кишці порушується. Замість того, щоб замінювати старі клітини впорядковано, організм виробляє надлишкові клітини, які накопичуються та утворюють поліп на гладкій слизовій оболонці кишки. Поліпи можуть формуватися у будь-якому відділі товстої кишки, включаючи ободову та пряму кишку. 

Коли поліпи ростуть у прямій кишці, їх називають ректальними поліпами. Пряма кишка — це нижня частина товстої кишки, тому ректальні поліпи є просто одним із видів поліпів товстої кишки. 

Крім того, що поліпи поділяють за місцем їхнього розташування, їх ще класифікують за типом. Не ракові, або не неопластичні поліпи зазвичай не перетворюються на рак. Передракові, або неопластичні поліпи включають аденоми та зубчасті ураження. 

Більшість випадків колоректального раку розвиваються з аденом або зубчастих уражень, які перебували в кишечнику протягом тривалого часу. Загалом, ризик злоякісного переродження передракових поліпів зростає зі збільшенням їх розміру.

 

Фактори ризику

Фактори, які можуть підвищувати ризик виникнення поліпів товстої кишки або раку, включають: 

  • Вік. Більшість пацієнтів із поліпами товстої кишки — люди у віці 45 років і старші.
  • Наявність певних захворювань кишківника. Пацієнти із запальними захворюваннями кишечника, такими як виразковий коліт або хвороба Крона, мають підвищений ризик розвитку колоректального раку.
  • Сімейна історія. Наявність у близьких родичів (батьків, братів, сестер або дітей) поліпів з високим ризиком переродження у рак збільшує ваш власний ризик. Наприклад, передраковим вважається поліп товстої кишки діаметром 10 мм або більше. Якщо багато членів родини мають такі поліпи, ризик для вас ще вищий.
  • Особистий анамнез поліпів товстої кишки. Попередні поліпи підвищують ймовірність формування нових.
  • Куріння та надмірне вживання алкоголю. Дослідження показують, що у людей, які споживають три або більше алкогольних напоїв на день, підвищується ризик виникнення поліпів товстої кишки. Поєднання алкоголю та куріння ще більше підвищує ризик.
  • Діабет. У людей із діабетом ризик появи поліпів товстої кишки підвищується на 50%, незалежно від віку.
  • Ожиріння, недостатня фізична активність та нездорове харчування. Ризик виникнення поліпів товстої кишки підвищується у людей із надмірною вагою, які не займаються регулярними фізичними вправами та дотримуються менш здорового раціону.
  • Расова приналежність. У Сполучених Штатах Америки особи афроамериканського походження мають підвищений ризик розвитку колоректального раку.

 

Синдроми, пов’язані з утворенням поліпів

Спадкові захворювання — це проблеми зі здоров’ям, що передаються від батьків. Рідко люди успадковують генетичні зміни, які призводять до утворення поліпів товстої кишки, які, у свою чергу, підвищують ризик колоректального раку. Раннє обстеження і скринінг допомагають запобігти росту або поширенню раку.

Захворювання, що призводять до формування поліпів товстої кишки, включають:

 

  • Синдром Лінча, який ще називають спадковим неполіпозним колоректальним раком. У людей із синдромом Лінча може бути небагато поліпів товстої кишки, але вони можуть швидко перероджуватися у рак. Синдром Лінча є найпоширенішою спадковою формою підвищеного ризику колоректального раку, який також пов’язаний із розвитком раку інших органів: шкіри, шлунка, матки та сечового міхура. Якщо кілька членів родини страждали на ці види раку, особливо до 50 років, це може бути ознакою наявності гена синдрому Лінча. Регулярний медичний огляд і скринінг значно знижують ризик розвитку раку.

 

  • Сімейна аденоматозна поліпоза. Рідкісне захворювання, яке викликає утворення сотень або тисяч поліпів у слизовій оболонці товстої кишки у підлітків та молодих людей. Без лікування ризик розвитку раку товстої кишки сягає майже 100%, зазвичай до 40 років. Ризики знижуються завдяки регулярним скринінговим обстеженням та хірургічному видаленню ураженої частини товстої кишки (колектомія). Генетичне тестування допомагає оцінити ризик розвитку захворювання. 

 

  • Поліпоз, асоційований із мутаціями гена MUTYH. Схожий на сімейну аденоматозну поліпозу. У людей із таким захворюванням часто розвиваються численні аденоматозні поліпи та рак товстої кишки у молодому віці. Генетичне тестування допомагає оцінити ризик розвитку захворювання. 


  • Синдром Пейтца–Джегерса. Зазвичай починається з появи веснянок по всьому тілу, зокрема на губах, яснах і стопах. Згодом у кишківнику розвиваються доброякісні поліпи, які можуть переродитись у рак, тому люди з цим синдромом мають підвищений ризик раку товстої кишки.


  • Синдром ювенільних поліпів. Спадкове захворювання, яке найчастіше виникає у дітей від 1 до 7 років, хоча іноді трапляється й у дорослих. Ювенільні поліпи часто бувають поодинокими, проте наявність множинних поліпів підвищує ризик розвитку раку. 


  • Синдром зубчастого поліпозу, зазвичай не успадковується і діагностується на основі історії поліпів. У людей з множинними зубчастими поліпами може бути цей синдром. Такі поліпи треба видаляти, бо вони можуть стати раковими. Люди з цим синдромом проходять колоноскопію частіше, ніж інші. 

 

Ускладнення

Деякі поліпи товстої кишки можуть перероджуватися у рак. Чим раніше їх видаляють, тим менша ймовірність їхнього злоякісного переродження.

 

Профілактика

Регулярні обстеження можуть значно зменшити ризик поліпів і раку товстої кишки. Крім того, певні зміни в способі життя теж допомагають.

  • Дотримуйтесь здорового способу життя: включайте в раціон достатню кількість фруктів, овочів та цільнозернових продуктів, зменшуйте споживання жирів, обмежуйте алкоголь і повністю відмовтеся від тютюну. 
  • Якщо у вас підвищений ризик, розгляньте додаткові профілактичні заходи. Якщо у вас було 10 або більше неопластичних поліпів, рекомендовано генетичне консультування. Таке консультування також може бути рекомендоване на підставі сімейного анамнезу. Якщо вам діагностували спадкове захворювання, що викликає поліпи товстої кишки, зазвичай потрібно проходити регулярні колоноскопії, починаючи з молодого віку. 

 

Першоджерело: Colon polyps – Symptoms and causes – Mayo Clinic

У цій статті йдеться про: